Базовий біблійний курс 2

Слово "канон" означає керівний принцип або правило. Воно стосується збірки писань, надихнутих Духом Божим, які обов'язкові для віруючих християн. Вони є керівництво для нашої віри.

Формування канону часто описують у помилковому вигляді. Нібито у 3-му або 4-му столітті від Р. Х. лідери церкви авторитетно вибрали з числа існуючих "біблійні" книги. Цей вибір потім був визнаний канонічними Писаннями, а інші "оголошено поза Біблією". Це створює враження, що Святе Письмо отримало свою авторитетність в християнстві лише виходячи з цього.

Однак Святі Писання, надихнуті Духом Божим, з самого початку поважалися й визнавалися Словом Божим. Так само, як і з авторами, Святий Дух працював і з отримувачами, і з читачами: те, що деякі написали під Його керівництвом, інші визнавали, під тим же Божественним керівництвом, як те, що вийшло від Бога (перекладено з "Die Bibel - das Wort Gottes", Аренд Реммерс, стор. 95).

Це стане абсолютно зрозумілим, коли ми розглянемо в цьому уроці, що свідчать про себе Старий та Новий Завіти.

У 1-му Тимофія 5:18, апостол Павло цитує два писання:

Бо Писання говорить: «Не зав’язуй рота волові, який молотить», і: «Робітник гідний нагороди своєї». (1-е Тимофія 5:18)

Де в Біблії можна знайти ці уривки?

Другої цитати з 1-го Тимофія 5:18 немає в Старому Завіті. Однак слова, якими апостол вводить ці дві цитати, є значущими!

Щодо послань апостола Павла, його останні слова в кінці Послання до Римлян мають велике значення (Римлян 16:25–27):

А Тому, Хто може утвердити вас за моїм благовістям і проповіддю Ісуса Христа, за об’явленням таємниці, про яку від вічних часів було замовчано...

Чи зможете ви доповнити ці вірші з Послання до Римлян?